Новини

Новини об’єднання, ділові новини та події

Національний бізнес ще можна розвинути чи шанс втрачено?

Нещодавно на Волині побувала представницька делегація, куди входив відомий білоруський науковець та економіст Ярослав Романчук. Оскільки він відвідав 5 західноукраїнських областей, то висновки щодо стану економіки та перспектив зменшення регуляторного тиску на неї базуються на багатому матеріалі. Висновки в окремих моментах для різних областей – специфічні, але загалом для всіх разом – стандартні.

«Це не була розважальна поїздка для зустрічей із однодумцями в затишній атмосфері західноукраїнської гостинності. Кожен день був наповнений робочими зустрічами на рівні керівників областей і міст, власників і директорів бізнесу, представниками бізнес-асоціацій та громадських організацій. Для вироблення якісних нормативних актів, для адекватної оцінки економічної політики влади критично важливо тримати руку на пульсі самих підприємців», – зазначив Ярослав Романчук.

 

Така зустріч відбулася і в м. Луцьку, а запрошення взяти в ній участь отримав і виконавчий директор Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців Володимир Кривович. І вона важлива, бо одна справа – спілкування зі столичним великим бізнесом, який володіє широкими зв'язками і адміністративним ресурсом. Інша – чути чесний, відвертий голос бізнесу на місцевому рівні, де влада часто формує потужний номенклатурно-силової «міжсобойчик», пробитися через який для малого бізнесу досить проблематично.

 

Що саме з проблем, які неодноразово порушувалися ВОООР загалом та головою правління Петром Пилипюком, потрібно вирішувати на рівні Волині та інших областей, насамперед, Західної України, насамперед?

 

Ось ключові висновки Ярослава Романчука:

«Минуло два роки нової влади, парламентської монобільшості, але надії МСБ на позитивні зміни в діловому кліматі, на розкріпачення, зниження податкового і регуляторного навантаження, на зміцнення інститутів права і приватної власності не виправдалися. Публічні оцінки, думки і пропозиції керівників економічного блоку уряду і парламенту (Гетьманцев, Устенко, Марченко, Любченко, Шевченко) формують у переважної більшості МСБ регіонів стійку думку: «Нічого не змінилося». До твердження «голосував за Володимира Зеленського» все частіше додають «на жаль».

 

«Система розподілу ресурсів між Центром і регіонами, механізми і суб'єкти контролю над ними залишаються незмінними. «Зелена» електоральна революція запалила у місцевих бізнесменів надію, але діяльність бюрократії і номенклатурно-комерційних старожилів цю надію погасила. Одні сподіваються на те, що це зелене світло для розвитку національного підприємництва можна ще запалити, інші вважають, що черговий шанс уже упущений».

 

«На жодній із десятків зустрічей жоден із сотень присутніх не підтримав пропозицію уряду і фіскального відділу влади у вигляді податкового законопроекту №5600. Ніхто і ніде! Не було жодної людини, яка б позитивно відзначила запроваджену податкову політику, бачила б обіцяне спрощення податкового адміністрування або зниження податкового навантаження. Більше того, підприємці та активісти в областях асоціюють таку обурливу податкову політику не з міністрами, главами комітетів Верховної Ради, а особисто з Президентом країни».

 

«Ми фіксуємо повний консенсус серед підприємців в областях щодо проведеної амністії капіталу. Ніхто її не підтримує і не планує виводити свої капітали з-під горезвісного матрацу. Причина очевидна – немає довіри до влади. Розраховувати на успіх амністії капіталу при збереженні старої податкової, судової та правоохоронної системи – помилка».

 

«Неконкурентна податкова, регуляторна системи, крихкість інституту приватної власності, низька продуктивність праці і розбалансована система освіти створили небезпечний вакуум на ринку праці. Гостро не вистачає т. зв. «блакитних комірців», працівників найпростіших робітничих професій: електриків, зварювальників, сантехніків, будівельників і т.д. Європейський ринок висмоктує кадри, тому що там платять більше. Ось молодь та активні працездатні люди туди і їдуть. Часто вони ігнорують елементарний економічний розрахунок для оцінки заробітку на зарубіжному ринку. Школа, яка за 10 років не формує базового рівня фінансової грамотності, явно потребує радикальної реформи. З іншого боку, спотвореним залишається попит на ринку освітніх послуг. Хороший зварювальник або електрик може на регіональному ринку праці України отримувати і600-800 доларів США, але гостро не вистачає адекватної пропозиції з підготовки таких кадрів. Всім чомусь хочеться престижу, часто дутого, у вигляді університетського диплома економіста, юриста чи політолога».

 

«Кордон годував, годує і буде годувати українців, що живуть в прикордонних районах, які межують з країнами Європейського Союзу. Але митний «схематоз» зберігається і процвітає. Малий бізнес не може конкурувати з великим по силі митних схем. Легальні виробники товарів не можуть конкурувати з «сірим» імпортом. Зберігається режим нерівних умов роботи на ринку. Ліквідувати контрабанду на кордоні (це за різними оцінками, різними товарними групами 60 – 90% всього товарного імпорту) без радикальної митної і податкової реформи неможливо. На питання, при якому рівні плоскою мита підприємці регіону відмовилися б від «сірих» схем і легально платили б в бюджет мита, звучали відповіді від 3% до 5%. Тільки один платіж – і тільки так корупція на кордоні зникне. Хаос із формами, інструментами контролю, зміною чиновників, контролерів або силовиків, оснащення кордону сканерами - це стрілянина з великої державної гармати по горобцях».

 

«Всі західні регіони одним голосом говорять про критичну важливість відкриття нових прикордонних, митних пунктів пропуску на кордоні. За останні 30 років не було відкрито жодного нового! Тому кордон – це явно вузьке місце, яке стримує економічну активність, створює додаткові витрати, перш за все, для звичайних українців і малого бізнесу. Підприємці Закарпатської, Івано-Франківської, Волинської та Рівненської областей були б дуже раді, якби президент Володимир Зеленський розширив би, нарешті, вікно України і Європи... Три – п'ять нових прикордонних переходів – це той мінімум, який потрібен Західній Україні сьогодні. Так само як і розвиток регіональної авіації – за рахунок приватних інвестицій. Поки готовності центральних властей запалити зелене світло новим приватним аеропортам в регіонах немає».

 

Пресслужба ВОООР.

На фото Віктора РАЙОВА: Олександр Романчук.