Під час одноденного робочого візиту на Волинь Президента України Володимира Зеленського 9 липня відбулася нарада з підприємцями. Її в м. луцьку проведено в офісі польсько-українського спільного підприємства «Модерн-Експо», гендиректор якого, член Федерації роботодавців України, голова Експортного комітету ФРУ, голова Волинського обласного об'єднання роботодавців Петро Пилипюк не лише виступив перед Главою держави, але й передав йому звернення до Президента України, підписані Головою ради ФРУ Дмитром Олійником.
Звернення до Президента України
Щодо підтримки змін до законодавства з публічних закупівель.
Шановний Володимире Олександровичу!
Федерація роботодавців України висловлює Вам свою повагу і надію на тісну та конструктивну співпрацю з основних питань економічного розвитку країни.
24 червня 2020 р. у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», реєстраційний №3739. Проєкт закону підписали 38 народних депутатів із різних комітетів, фракцій та груп Верховної Ради України, що свідчить про системну підтримку народними депутатами пропозиції щодо обов’язкового врахування під час публічних закупівель критерію локалізації виробництва.
Федерація роботодавців України, як найбільш впливове об’єднання українського бізнесу, що представляє інтереси понад 8500 підприємств, та переважна більшість провідних промислових підприємств вітають таку ініціативу та вважають її важливим інструментом, передбаченого Вашою програмою, розвитку внутрішнього виробництва.
Суть проєкту закону полягає в тому, що тимчасово, терміном на 10 років, із 1 січня 2021 р., встановлюється норма, відповідного до якої замовник засобів залізничного і громадського транспорту, комунальної спецтехніки та енергетичного обладнання зобов’язаний здійснювати закупівлю відповідної продукції що досягла встановленого законом ступеню локалізації виробництва.
Вітчизняні виробники вбачають в положеннях згаданого вище проекту закону гарантовану державою основу для збереження та розширення робочих місць в Україні, поповнення бюджетів всіх рівнів, скорочення трудової міграції працездатного населення, модернізацію та розвиток національної економіки.
Необхідно звернути увагу на особливу актуальність такого проекту закону, оскільки за підсумками 2019 р. виробництво промислової продукції в Україні знизилось на 1,9% до попереднього року. За січень-травень 2020 р. обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 8,7% порівняно з аналогічним періодом 2019 р.
Чинний механізм публічних закупівель мав би слугувати певною гарантією максимального використання виробничих потужностей вітчизняних підприємств, чого, на жаль, не відбувається в практичні й площині.
Як приклад наводимо наступну інформацію. За даними електронної системи «ProZorro» протягом 2015-2020 рр. через систему публічних закупівель було здійснено закупки громадського транспорту на суму майже 11 млрд грн, комунальної та спецтехніки понад 17,4 млрд грн, продукції енергетичного машинобудування понад 8,3 млрд грн. При цьому рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі в галузях машинобудування сягає 50%, тоді як у публічних закупівлях розвинутих країн (США, ЄС) імпорт складає не більше 4-5% всіх закупівель. Іноземні промислові виробники лише поставляли готову продукцію, не інвестуючи в Україну ні копійки. При цьому кошти платників податків України, покидаючи назавжди національну економіки, були спрямовані на виплату заробітних плат та податків в інших країнах.
За визначенням OECD публічні закупівлі – дієвий інструмент стимулювання зайнятості та економічного розвитку. Саме тому переважна більшість країн світу, на відміну від України, для забезпечення максимально ефективного використання публічних коштів, застосовують при здійсненні закупівель не тільки ціновий, а і нецінові критерії, такі як вартість життєвого циклу, умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, локалізація, енергозбереження інноваційність тощо.
Федерація роботодавців України разом з провідними машинобудівними підприємствами брала активну участь у підготовці проєкту закону та наполягає на його прийнятті Верховною Радою України. За оцінкою її експертів, щонайменше100 компаній випускають кінцеву продукцію в підгалузях, на які розповсюджуються норми пілотного проекту, а з урахуванням підрядних організацій чи постачальників комплектуючих і запасних частин це буде стосуватися біля 4000 компаній в Україні.
Зважаючи на викладене, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, підтримати наведену вище ініціативу, зокрема законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», реєстраційний номер 3739, а також пропозицію щодо прийняття проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
З повагою
Дмитро ОЛІЙНИК,
Голова Ради Федерації роботодавців України.
Звернення до Президента України Володимира Зеленського
Щодо прийняття Закону України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Вельмишановний Володимире Олександровичу!
ФРУ – найбільше об’єднання українських роботодавців, засноване у 2002 р., яке вже 18 років представляє та захищає інтереси українського бізнесу як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Федерація неодноразово зверталась до Верховної Ради України з проханням не допустити прийняття Закону України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», прийнятий Верховною Радою України 16 січня ц. р. на базі скандального законопроєкту №1210 від 30.08.2019 р. (далі – Закон №466) та до Вас як Президента України з проханням скористатися своїм правом вето до нього через те, що низка передбачених ним змін є економічно необґрунтованою, потенційно корупціогенною та такою, що несе ризики для економічного розвитку України.
Після підписання Вами цього закону виникла термінова необхідність в усуненні низки його недоліків, на які вказували фахівці ФРУ. Відповідну роботу наразі проводять експерти, Міністерство фінансів України, Офіс Президента України, Національна рада реформ та Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики шляхом внесення змін до Податкового кодексу України до таблиці проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (реєстр. № 2524 від 04.12.2019) до другого читання, який був прийнятий за основу 20.12.2019 р.
Проаналізувавши порівняльну таблицю до розгляду у другому читанні законопроекту №2524, ФРУ прийшла до наступних висновків.
Зазначений законопроект дійсно вдосконалює та/або переносить терміни набрання чинності окремих норм, передбачених Законом №466: дещо конкретизовано поняття ділової мети та звужено можливості податкових органів не визнавати операції такими, що відповідають їй; дозволено нараховувати амортизацію за період невикористання основних засобів під час їх модернізації, ремонту, добудови, дообладнання; скасовано збільшення до 7 років граничного терміну перевірок щодо ПДФО – запропоновано повернутися до загального терміну 3 роки;
на 2022 р. перенесено набрання чинності норм щодо контрольованих іноземних компаній.
На жаль, низка положень Закону №466, які, на думку роботодавців, є економічно необґрунтованими, потенційно корупціогенними та такими, що несуть ризики для економічного розвитку України у цілому, залишилась поза увагою законопроекту №2524 та потребує змін.
Зокрема, йдеться про:
- Нерівність в оподаткуванні платників податків, зокрема щодо незастосування контролю над трансфертним ціноутворенням стосовно платників єдиного податку IV групи, а також нерозповсюдження на них інструментів контролю у вигляді «конструктивних дивідендів», звільнення від оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, або доходу (дисконту) або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів (зокрема – ОВДП) тощо.
- Вилучення з Податкового кодексу України нечисленних інструментів підтримки переробки сировини (зокрема, щодо звільнення від оподаткування ПДВ сої та ріпаку).
- Негативні для бізнесу наслідки впровадження застосування оподаткування так званих «конструктивних дивідендів» у затвердженому Законом №466 вигляді.
- Потенційно корупціогенні наслідки впровадження концепції «винної відповідальності» платників податків, за якою наявність чи відсутність вини при порушенні податкового законодавства буде визначатися податковим органом та ще й колегіально, а не персонально.
- Такі, що несуть загрози розвитку відповідних галузей, ставки рентної плати за залізну руду та нюанси оподаткування тютюнових виробів.
Враховуючи наведене, просимо Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, підтримати наведені вище зауваження роботодавців та дати відповідні доручення щодо їх врахування при внесенні змін до Податкового кодексу України.
З повагою
Дмитро ОЛІЙНИК,
Голова Ради Федерації роботодавців України.
За матеріалами Прес-служби ВОООР.
На фото Прес-служби Президента України та з відкритих джерел: Петро Пилипюк під час виступу перед Главою держави; учасники наради із Володимиром Зеленським.