Федерація роботодавців України спільно з Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розпочинають серію галузевих діалогів щодо адаптації української промисловості до вимог ЄС. Перший круглий стіл у Києві «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: металургійна галузь» було присвячено одному з ключових секторів української економіки, надзвичайно чуттєвим для якого є питання тарифних квот та CBAM.
Модератором заходу від Федерації роботодавців виступив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
У дискусії взяли участь представники ЄС та міжнародних програм, зокрема керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Нікола Сібона та експерт програми Ukraine2EU Якоб Ульріх.
Від української сторони учасників Форуму привітав генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, який окреслив роль ФРУ як платформи консолідації бізнесу та подякував Першому віце-прем’єру з євроінтеграції Тарасу Качці за запуск формату відкритого діалогу з бізнесом.
Він підкреслив, що участь промисловості у формуванні євроінтеграційної політики має бути системною, і саме ФРУ як організація, що об’єднує близько 8 тисяч підприємств у 47 галузях економіки, забезпечує формування єдиного голосу промисловості.
Руслан Іллічов також акцентував увагу на послідовному діалозі із ЄС, який проводить Федерація роботодавців: «Ми вже кілька років здійснюємо постійні візити до Європейської комісії, останній був 23–24 квітня, і там чітко звучить запит — як українська промисловість бачить інтеграцію до спільного ринку та індустріальної політики ЄС».
Він додав, що українська промисловість має розглядатися не як загроза для європейського ринку, а як партнер, оскільки понад 60% українського експорту сьогодні спрямовується до ЄС, а позитивне сальдо для Європейського Союзу перевищує 15 млрд євро за 2025 рік.
За його словами, це підтверджує взаємну важливість ринків і необхідність переходу до партнерської логіки інтеграції.
Перша сесія Форуму була присвячена імплементації acquis ЄС у металургійній галузі та виконанню Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.
Генеральний директор Урядового офісу координації євроінтеграції Олександр Ільков окреслив стан переговорного процесу та ключові етапи гармонізації регулювання.
Радниця ФРУ з питань міжнародної торгівлі, партнерка юридичної фірми Sayenko Kharenko Анжела Махінова представила аналіз регуляторних змін, які очікують галузь у межах наближення до європейського права.
У центрі другої сесії відбувся діалог із Віцепремʼєр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою щодо місця металургії в промисловій політиці України, параметрів переговорної позиції та ключових викликів CBAM.
У своєму виступі він торкнувся проблематики, яка існує сьогодні у взаємовідносинах з ЄС, зокрема можливого запровадження жорстких тарифних квот для основних категорій сталі – із застосуванням 50% мита до обсягів, що перевищують квоту. При чому загальний обсяг безмитних квот може скоротитися приблизно на 47% порівняно з рівнем 2024 року, що суттєво обмежить можливості експорту української продукції.
Інший можливий торговельний бар’єр - механізм Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM).
Віцепремʼєр-міністр підтримує позицію щодо необхідності введення системи розширення СВАМ на зовнішніх кордонах, і ринок має бути до цього готовим.
«Ми хочемо ввести такі ж правила CBAM, як у ЄС, для інших країн, які імпортують в Україну, наприклад, за ввезення турецького металу заплатіть, будь ласка, 150 євро - і ці гроші можливо розподілити між внутрішніми виробниками на їхню модернізацію. Якщо буде справедливий механізм розподілу, ми – за».
Він наголосив, що Україна активно працює над адаптацією до європейських вимог і прагне мінімізувати невизначеність для експортерів: «Ми боремось зараз за те, щоб українська продукція могла торгуватися по actual values, тобто за фактичними викидами, не чекаючи 1 січня 2027 року».
За його словами, Європейська комісія вже визнала розбіжності в підходах до моделювання, що створює можливість для технічного рішення протягом найближчих місяців.
Окремо Тарас Качка зазначив, що триває робота над питанням overcapacity та доступу на ринок ЄС, підкресливши переговорний характер процесу.
Він також наголосив на стратегічному баченні інтеграції: «Спосіб вирішити системні проблеми доступу на ринок ЄС — це отримання режиму внутрішнього ринку для металургії. Інакше ми не зможемо довго триматися на тимчасових рішеннях».
Третя сесія була зосереджена на практичних інструментах декарбонізації, CBAM, створенні системи торгівлі викидами та доступі до фінансування ЄС.
Заступник міністра економіки Олександр Краснолуцький детально пояснив концепцію національної системи торгівлі викидами та її зв’язок із CBAM, зокрема механізм спецфонду, до якого надходитимуть кошти від вуглецевого мита з подальшим частковим поверненням бізнесу до 95% витрат на підтверджені проєкти декарбонізації.
Також обговорювалися питання верифікації викидів і створення системи акредитованих верифікаторів, визнаних ЄС, що дозволить українським експертам працювати на міжнародному ринку.
Заступниця голови Держенергоефективності Марія Малая представила функціонування Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, створеного у 2023 році.
Фонд наповнюється за рахунок частини екологічного податку на викиди СО2 і у 2024 році акумулював близько 2 млрд грн, з подальшими щорічними надходженнями на рівні близько 1,7–2 млрд грн. Кошти спрямовуються на енергоефективність, модернізацію виробництв, відновлювану енергетику та електротранспорт через компенсацію кредитних ставок і фінансування проєктів через АТ «Фонд декарбонізації України».
Станом на сьогодні профінансовано 76 проєктів, переважно малого та середнього бізнесу. При цьому уряд розглядає можливість розширення доступу для великих промислових підприємств і зниження кредитних ставок до 2–3% для CBAM-орієнтованих проєктів.
Завершуючи дискусію, заступниця генерального директора ФРУ з міжнародної діяльності та європейської інтеграції Юлія Гончарова підкреслила роль Федерації як ключового майданчика для формування позиції бізнесу:
«Ми прийдемо до європейської системи як накопичення податків до державного бюджету, так і розподілення у вигляді державної допомоги. Без цього інструменту наша промисловість не зможе витримати конкуренцію з Європейським Союзом. І якщо детально придивитися до Угоди про асоціацію, там вже закладено до 30% на зелену модернізацію. Без спільної роботи з Європейським Союзом ми не зможемо це зробити».
Вона наголосила, що без ефективних інструментів державної підтримки українська промисловість не зможе конкурувати на ринку ЄС, а тому необхідно одночасно імплементувати європейські правила та відстоювати національні інтереси в переговорному процесі, формуючи спільну позицію бізнесу для майбутнього індустріального діалогу високого рівня.
Підсумовуючи, учасники заходу відзначили, що діалог металургів став першим практичним кроком у серії галузевих консультацій, які мають забезпечити не лише гармонізацію законодавства, а й формування спільних підходів до інтеграції української промисловості в європейську економічну та індустріальну політику.
