Відкрите звернення Федерації роботодавців України щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (р/н №11416 від 18.07.2024)
18 липня 2024 р. у Верховній Раді України було зареєстровано за номером 11416 урядовий законопроект, який передбачає фактично запровадження нових податків, підвищення ставок діючих податків, розширення об’єктів та/або бази оподаткування тощо. Зазначені зміни за розрахунками Уряду дозволять на 140 млрд грн. збільшити доходи державного бюджету у поточному році.
Звичайно, роботодавці усвідомлюють всі ті виклики, які стоять перед нашою Державою під час війни та розуміють необхідність пошуку додаткових джерел фінансування Сил оборони. Більше того, прозорий бізнес, передусім вітчизняні виробники, і сьогодні намагається максимально підтримувати державу через сплату податків, забезпечення утримання робочих місць, допомогу військовим тощо. Цей тягар в умовах війни є зрозумілим і виправданим. Але в умовах підвищення собівартості продукції, регулярних проблем з енергопостачанням, мобілізацією значної кількості наших робітників прийняття запропонованих змін призведе до того, що найбільш постраждалим буде саме прозорий бізнес, передусім переробна промисловість. Тому в першу чергу при пошуку додаткових джерел фінансування Збройних сил влада має забезпечити пріоритезацію своїх дій як в частині пошуку додаткових надходжень (передусім шляхом детінізації, зокрема, тіньових чи напівтіньових ринках – грального, алкогольного, тютюнового, земельного, ринку нафтопродуктів і таксі, рикну праці тощо), так і в частині економії на витратах (зокрема, шляхом скорочення державного апарату, відмови від непріоритетних видатків тощо). Крім того, у влади є ще один шлях – розширення масштабів Програми «Зроблено в Україні» (наприклад, за рахунок цільового фінансування з боку Національного банку України), яке в розрахунку на кожну додаткову виділену гривню досить швидко принесе бюджету 20 копійок доходу.
Ключові положення законопроекту №11416 передбачають:
1. Поширення обов’язку сплати військового збору на:
юридичних осіб (платників податку на прибуток, а також платників єдиного податку третьої та четвертої групи) та фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку третьої групи – у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності.
На думку роботодавців, наміри збільшити податковий тягар на легальний бізнес тільки від запровадження податку з обороту (а фактично мова йде саме про це) на приблизно 170 млрд грн. на рік (в умовах 2024 року) несуть ризики зменшення надходжень до бюджету через зниження економічної активності, збільшення тіньової частини економіки з одночасним зростанням інфляції тощо.
При цьому податок з обороту найбільш негативні наслідки буде мати для виробників найбільш технологічної продукції, адже він буде утримуватися на етапі кожного переділу, що може додаткового підняти собівартість продукції на 5% та більше.
Отже ще одним негативним наслідком його введення буде пригнічення високотехнологічного виробництва. Одночасно у більш вигідних умовах опиняться імпортери такої ж високотехнологічної продукції, оскільки вона на кожному етапі переробки оподатковуватись податком з обороту не буде. У окремих випадках така штучна підтримка іноземних виробників буде сягати 5% і навіть більше. А при тому, що, наприклад, при виробництві продукції ОПК для сил оборони рентабельність виробництва часто складає менше 10%, після введення податку з обороту така діяльність взагалі може стати нерентабельною.
Натомість розуміючи необхідність пошуку додаткових джерел доходів державного бюджету, пропонуємо розглянути можливість додаткового оподаткування імпортних товарів, які не є критичними для виробників та економіки (тобто не відносяться до категорії обладнання або сировини, яка не виробляється в Україні). Можливо, у цьому зв’язку слід згадати імпортний збір, який свого часу вже запроваджувався в Україні, не суперечить вимогам СОТ та приніс державній казні понад 1 млрд. дол. за рік, при цьому ще й нормалізувавши торгівельний баланс країни. Крім того, можливо слід розглянути питання введення мита на окремі позиції сировинного експорту, або ж звільнення таких позицій від оподаткування ПДВ при імпорті, що дозволить стимулювати внутрішню переробку та зекономити на відшкодуванні ПДВ. У цьому зв’язку роботодавці вітають наміри знизити поріг оподаткування товарів, що ввозяться за кордону громадянами зі 150 до 45 євро.
2. Підвищення ставки військового збору для існуючих платників з 1,5% до 5%.
У даному випадку мова йде про непряме збільшення оподаткування фонду оплати праці (через перекладання оподаткування на доходи найманих працівників) знов-таки для всього прозорого легального бізнесу, що фактично збільшить оподаткування фонду оплати праці(на понад 55 млрд грн. на рік (в умовах 2024 року) та крім ризиків зменшення надходжень до бюджету через збільшення тіньової частини економіки з одночасним зростанням інфляції несе ще й ризики подальшого спотворення конкуренції між легальним та нелегальним бізнесом.
На практиці додаткове оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема найманих працівників, призведе або до зменшення заробітних плат навіть у номінальному вимірі, або до необхідності компенсації таких втрат шляхом підвищення нарахованих заробітних плат, що можливо лише за рахунок підвищення цін на продукцію, яке, відповідно, стимулюватиме зростання інфляції. Але у багатьох випадках рішення буде ще більш простим – перехід на виплату зарплат у «конвертах», що очевидно призведе до втрат бюджету, а не до збільшення надходжень.
При цьому навіть сьогодні ринок робочої сили в Україні залишається досить тінізованим, а Держпраці має достатньо інструментів, щоб забезпечити його значно більшу прозорість шляхом подолання тіньової зайнятості, що в свою чергу одночасно забезпечить і додаткові бюджетні доходи, і нормалізує конкурентні умови.
3. Поширення обов’язку сплати військового збору на юридичних осіб та фізичних осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій реєстрації в Україні – у розмірі 15% від їх вартості.
Під виглядом введення оподаткування військовим збором легкових автомобілів фактично вводяться квазіакцизи на них. При цьому нелогічним виглядає не власне його запровадження, а те, що 15% будуть справлятися при першій реєстрації як нових легкових автомобілів (у тому числі українського виробництва), так і вживаних. У разі схвалення таких змін імпортовані вживані легкові автомобілі у черговий раз будуть мати кращі податкові умови, ніж їх нові аналоги, у тому числі вироблені в Україні, в силу їх різної вартості. Доречно біло б розглянути можливість встановлення диференційованих ставок: підвищеної для вживаних автомобілів, що імпортуються, звичайної для нових автомобілів, що імпортуються, і взагалі відмовитись від справляння такого податку для нових легкових автомобілів українського виробництва. Крім того, варто було б розглянути можливість оподаткування утилізаційним збором вживаних легкових автомобілів та іншої вживаної імпортної техніки, яка ввозиться в Україну.
4. Поширення обов’язку сплати військового збору на юридичних осіб та фізичних осіб, які набувають право власності на операторів мобільного зв’язку – у розмірі 5% від вартості будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплаченої кінцевим користувачем таких послуг.
У даному випадку також під виглядом військового збору пропонується ввести квазіакциз. При цьому це пропонується зробити саме в період підвищення вимог до мобільних операторів щодо забезпечення зв’язку під час відключень електроенергії, реалізація яких потребує значних додаткових інвестицій. Загалом це може призвести до суттєвого підвищення тарифів мобільних операторів для кінцевого споживача. При тому, що мобільний зв'язок є очевидно соціально значимою послугою, тим більше в умовах війни.
5. Запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин – у розмірі 0,1 євро за 1 літр.
Зазначена ініціатива, безумовно, призведе до скорочення виробництва і споживання таких напоїв, а отже до скорочення кількості робочих місць – причому не тільки у виробників напоїв, але й в суміжних галузях – у виробників склотари и ПЕТ-тари, транспортників тощо.
Таким чином, прийняття законопроекту у запропонованому вигляді замість досягнення цілей пошуку додаткових джерел фінансування Сил оборони може призвести до збільшення тінізації економіки, пригнічення ділової активності, а отже може негативно вплинути на доходи державного бюджету. При цьому ще й завдасть удару по широких верствах населення через зменшення доходів, підвищення цін, вимушене переведення бізнесу та трудових відносин до тіньової сфери тощо.
Тож пропонуємо концептуально переглянути законопроект та готові до співпраці з Урядом і Верховною Радою у цьому напрямку.