Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання питання заготівлі деревини». Документ закладає основу для впровадження сучасних європейських підходів до управління лісами, переходу українського лісового господарства до наближеного до природи лісівництва та водночас розв'язує низку накопичених проблем галузі.
Над підготовкою постанови понад п'ять місяців спільно працювали експерти Федерації роботодавців України та Економічної платформи Wood Industry UA, фахівці Державного агентства лісових ресурсів України, профільні асоціації деревообробної та меблевої галузі, а також екологічні громадські організації. Це той випадок, коли державний документ став результатом справжнього міжсекторального діалогу, а не одностороннього рішення.
Ухвалена постанова — перший результативний крок у пошуку балансу між економічними потребами країни та екологічними вимогами у сфері заготівлі деревини. Саме такий консенсус Федерація роботодавців України та Економічна платформа Wood Industry UA послідовно відстоювали впродовж усього процесу: ліс має лишатись живою екосистемою, а українська промисловість — отримувати достатній обсяг сировини для роботи, експорту та сплати податків до бюджету під час війни.
Сьогодні деревина є стратегічно важливим ресурсом для економіки, населення, соціальної сфери, Збройних сил України та відновлення зруйнованої війною інфраструктури. Постанова поєднує екологічні підходи з практичними потребами держави.
Серед ключових змін, передбачених документом, — запровадження механізмів практичного переходу до наближеного до природи лісівництва через поступові рубки у Карпатах замість суцільних лісосічних, встановлення чітких критеріїв відбору дерев і мінімальної повноти деревостанів, формування системи технологічних коридорів для зменшення пошкоджень ґрунтів і дерев, офіційне визнання наслідків бойових дій підставою для санітарних рубок, запровадження нового інструменту — рубок рідколісся для відновлення малопродуктивних ділянок, врегулювання оновлення застарілих лісонасіннєвих плантацій та спрощення адміністративних процедур, зокрема через можливість виправлення технічних помилок в електронних лісорубних квитках без повторного оформлення документів. Окремо важливою для деревообробної та меблевої галузі є норма, відповідно до якої під час воєнного стану та протягом року після його завершення деревина, отримана в результаті суцільних санітарних рубок, не враховуватиметься до ліміту розрахункової лісосіки, що дозволить збільшити заготівлю деревини для нагальних потреб країни без зміни принципів сталого ведення лісового господарства.
Координатор Економічної платформи Wood Industry UA Федерації роботодавців України Юрій Дюг відзначив основні позитиви постанови для деревообробного і меблевого бізнесу:
- Знято правову блокаду на суцільні санітарні рубки в комерційних лісах. Попередня норма вимагала доводити, що вибіркова рубка знизить повноту нижче встановленої, що на практиці перетворювалось на підставу для затягування або відмови. Найбільший ефект — для ялинників Волині, Рівненщини та Житомирщини, уражених типографом.
- Уперше в законодавстві з'явився новий вид рубки — рубка рідколісся. Це правова підстава для розробки деградованих насаджень, які раніше не можна було ні призначити під санрубку, ні включити в рубки головного користування.
- Рубки переформування та рідколісся тепер можна проектувати на підставі акта обстеження комісії, а не виключно матеріалів лісовпорядкування. Це усуває очікування в 5–10 років до наступного циклу лісовпорядкування і дозволяє реагувати на стан насадження тут і зараз.
- Санітарні рубки у воєнно-пошкоджених лісах проводяться вже за наявності акта оцінки збитків, а не після завершення повної процедури за КМУ № 326. Це принципово розблоковує роботу в Житомирській, Чернігівській, Сумській, Київській та Рівненській областях.
- Насадження з ознаками заселення стовбуровими шкідниками, хворобами або нематодами підпадають під позачерговий режим санітарних заходів — без прив'язки до планового циклу. Це критично для оперативного реагування на типографа, де рахунок іде на тижні.
- У складі комісій з обстеження насаджень представників установ природно-заповідного фонду замінено на представників обласних державних адміністрацій. Усунуто механізм фактичного блокування господарських рішень у лісах поза ПЗФ.
- Для дубових, букових та ялицевих лісів Карпат запроваджено рівномірно-поступові рубки з деталізованими технічними параметрами. Це відповідає стандартам наближеного до природи лісівництва ЄС і формує правову базу для сталого освоєння карпатських лісів.
- Спрощено пакет документів для погодження санітарних заходів — замість повного комплекту матеріалів лісовпорядкування тепер достатньо таксаційних описів і планово-картографічних матеріалів.
- Уведено чіткий механізм виправлення технічних помилок у вже виданих електронних лісорубних квитках протягом трьох робочих днів. Усунуто практичний блокатор, через який лісокористувачі втрачали час, очікуючи перевидання документів.
За попередніми оцінками, ухвалені норми дозволять збільшити обсяг заготівлі деревини в комерційних лісах орієнтовно на 500–900 тисяч кубометрів на рік — передусім у північних та північно-західних областях, що є найбільш ресурсними регіонами лісового фонду країни.
Ухвалені зміни — це не лише про додатковий ресурс для держави. Це про модернізацію правил ведення лісового господарства, підвищення стійкості лісів, збереження біорізноманіття та створення реальних умов для впровадження європейських підходів наближеного до природи лісівництва в Україні.
Федерація роботодавців України та Економічна платформа Wood Industry UA продовжуватимуть роботу над подальшим врегулюванням ринку деревини, поглибленням діалогу між бізнесом, державою та екологічною спільнотою, а також підготовкою інших нормативних рішень, необхідних для сталого розвитку лісопромислового комплексу України.